Морпіх з Криму, доброволець з Москви, побратим з Карпат: світлій пам’яті Валентина Гонтара

Морпіх з Криму, доброволець з Москви, побратим з Карпат: світлій пам’яті Валентина Гонтара

Доброволець батальйону “Донбас” Валентин “Прапор” Гонтар знайдений мертвим 4 серпня у Святошинському районі Києва, в лісі неподалік озера Нивка. У чоловіка було виявлено чисельні травми мінно-вибухового характеру, отримані внаслідок розриву гранати. Залишки вибухового пристрою були знайдені поблизу тіла загиблого. Спочатку правоохоронці кваліфікували справу як самогубство – стандартна первинна версія, та ніхто з близьких та волонтерської спільноти не вірив у реальність такого припущення. Після залучення волонтерами досвідченого адвоката та більш детального розгляду обставин справу загибелі “Прапора” перекваліфіковано по ст. 115 ч. 1 – навмисне вбивство.

Valentin-Gontar

Валентин народився в 1973 році в Кіровоградській області. Згодом родина переїхала до Криму, де син став кадровим військовим, пов’язавши життя з військовою справою. На початку 2000-х чоловік отримав запрошення працювати у Москві, та протягом 10 років жив у російській столиці. В цей же період батьки з Криму переїхали на Полтавщину. Коли почалась Революція Гідності, Валентин отримував новини з російських масмедіа – рупорів антиукраїнської пропаганди, та вирішив забрати батьків до РФ. Приїхавши до родини, після двох днів спілкування з батьком син стикнувся з реальністю, та в скорому часі з колишніми колегами по службі приєднався до групи морпіхів-ветеранів “Купол” при батальйоні “Донбас”.

 

Гаряче літо 14-го для “Прапора” пройшло в Артемівську, Лисичанську, Попасній, Кураховому. Згодом почались перші бої за Іловайськ. Тоді, під час першого штурму, 10 серпня 2014 року, “Прапор” зіткнувся віч-на-віч з ”братським” народом – разом з бійцями групи “Купол” він потрапив у російську засідку. Під час боїв Валентин був поранений та отримав контузію, після чого проходив лікування у Дніпровському шпиталі. В “Прапора” внаслідок кульового поранення була роздроблена кисть, і для відновлення руки йому зробили 4 операції. Наслідком баротравми та контузії був нестерпний головний біль.

Перші місяці війни залишили по собі важкий біль за загиблими побратимами – саме це не давало пораненому добровольцю спокійно жити далі, приділяючи час фізичній реабілітації. Тоді побратими вирішили допомогти “Прапору” відновитися психологічно та вмовили поїхати у Карпати, де вже працював Волонтерський центр художниці Віталіни Маслової “Творча Криївка”. Саме там, як казав Валентин, буквально на третій день відновився сон, почались позитивні зрушення у відновленні фізичного та душевного стану. І хоча спочатку чоловік відкидав пропозицію побратимів та лише після довгих вмовлянь згодився поїхати на реабілітацію, згодом, мабуть, неодноразово “Прапор” дякував братам по зброї за їх наполегливість. В Карпатах, в оточенні життєдайної природи, однодумців, з подібним важким досвідом бійців та ненав’язливих турботливих волонтерів, Валентин не тільки відновив сили, але й знайшов кохання. В квітні 2015-го Віталіна та Валентин повінчалися, а у серпні 2016-го у пари народився син.

Valentin-Gontar-i-Vitalina-Maslova-vesillya

 

Ефективність методики творчої реабілітації для бійців АТО, запровадженої художницею-волонтеркою Віталіною Масловою, “Прапор” відчув на собі. Саме тому Валентин допомагав дружині розбудовувати “Творчу Криївку” в карпатській Криворівні, став співзасновником благодійного фонду. Станом на липень 2016 р. психологічну реабілітацію в центрі Маслової пройшли більше 200 бійців. Важливість роботи центру Валентин Гонтар в одному з інтерв’ю обгрунтовував тим, що більшість з перших добровольців російсько-української війни не отримали статус учасника бойових дій, так саме як і він, тому ці хлопці не мають ніяких прав, державні програми реабілітації на цих бійців не поширюються. При цьому, таких бійців дуже багато, тому необхідність в реабілітації залишається вкрай актуальною. Валентин закликав чиновників та меценатів допомагати розбудовувати реабілітаційний центр ТВОРЧА КРИЇВКА.

20597256_1581345208576461_9012584462805119599_n

19989669_1558092890901693_4529905051724090185_n

19601300_1545229905521325_9144996048046269279_n

19959261_1558090057568643_7561336406387834092_n

З Віталіною Масловою у питаннях реабілітації воїнів АТО співпрацювали також одеські волонтери психологічної служби. Дехто з одеситів мав змогу бути свідком зародження “Творчої Криївки” – у вересні 2014-го Віталіна влаштовувала майстер-класи на фестивалі “Укроп”, що проходив у санаторії “Лермонтовський”. Там волонтерка познайомилась з одеським героєм В’ячеславом Кириловим “Козаком”, що загинув, рятуючи побратима, взимку 2015-го. До війни ж художниця декілька років жила та працювала в Одесі – у школі “Ступени”. Одеські волонтери висловлюють дружині та родині глибокі співчуття.

 

10515138_657175641047948_8005120924138799533_o

10547270_657175584381287_3071058071728393739_o

10580695_657175691047943_8641443201899561288_o

 

 

Ветеран АТО “Прапор” був знайдений мертвим 4 серпня. Зранку 5 серпня дружина Віталіна привітала сина з його першим днем народження, а чоловік повинен був приїхати на святкування ввчечері. На превеликий жаль, натомість дружина Валентина отримала сумну звістку. Прощання з Героєм відбудеться 8 серпня о 21:00 на Майдані Незалежності. Світла пам’ять воїну, захиснику та світлій людині Валентину Гонтару. Герої не вмирають.

 

 

 

 

 

Поділитися статтею