Одеська “Думская” підігрує пропаганді РФ під час війни? / Запити Президенту, СБУ, МІП, ООДА

Одеська “Думская” підігрує пропаганді РФ під час війни? / Запити Президенту, СБУ, МІП, ООДА

Звертаємось до Президента, Міністра інформаційної політики, центрального апарату СБУ та СБУ в Одеській області, голови Одеської ОДА з приводу загострення ситуації в інформаційній сфері під час чергової збройної агресії Російської Федерації у відношенні України в Керченській протоці та загострення інформаційної війни. Безпосередньо справа стосується маніпулятивної подачі інформації одеським Інтернет-виданням “Думская” (dumskaya.net), що націлена на деморалізацію населення та погіршення іміджу  Збройних сил України в очах громадян .

 

              Зокрема, йдеться про інтерв’ю з матір’ю одного з військовополонених моряків, опублікованому в статті, під назвою:  “Крымский инцидент: как живет семья юного украинского моряка, который перед пленом прослужил всего полтора месяца  ”. Дата/час публікації на сайті: 29 листопада 2018 р., 17 год.:49 хв.

https://dumskaya.net/news/krymskiy-intcident-kak-zhivet-semya-yunogo-ukrai-092897/ .   

Автор статті – Александр Сибирцев, що також співпрацює з проросійським виданням “Вести” – https://vesti-ukr.com/author/a_voynitskiy?fbclid=IwAR054dnPePcNlnS4yIRMNNQFDR1h28r_VLMlNN9L0bYg6MNVo04xBKa3sq0  – Александр Сибирцев, він же Александр Войницкий.

 

               Ось що пише Александр Сибирцев  22 січня 2014 р. у блозі видання “Думская” під назвою “Революция, однако”:

“Мрак опускается на нашу землю. Уровень ненависти зашкаливает. Эту страну уже никогда не склеишь. И скоро, очень скоро революция придет домой и к тем, кто постит котиков. Вы готовы, что однажды к вам, в теплую квартирку с новым евроремонтом, вломятся вооруженные люди и объявят, что отныне здесь будет базироваться пулеметный расчет?”

 

               Під час збройної агресії РФ проти кораблів та моряків ВМС ЗСУ 2018 р. вже в якості журналіста “Думской”,  Александр Сибирцев формує в статті про сім’ю військовополоненого свій погляд на ситуацію, що нічим не відрізняється від російської пропаганди.

 

              Відео-інтерв’ю журналіста Александа Сибирцева з матір’ю військовополоненого немає, тож перевірити, що дійсно говорила В.Ейдер, а що було додано автором – не видається можливим.

 

Отже,  які правові наслідки має інформаційна диверсія журналіста та редакції “Думcкой”, що сприяє ворожій пропаганді в українському інфопросторі, згідно Закону, повинно вирішити Міністерство інформаційної політики, Міністерство оборони та Служба безпеки України.

 

              Просимо Вас звернути особливу увагу на наступні тези інформаційно-психологічного впливу, сформовані журналістом одеського ЗМІ “Думская” Александом Сибирцевим за схвалення головного редактора Олега Константинова:

 

  1. Командування направило на небезпечне завдання зовсім юних хлопців

 

««Андрей умудрился передать весточку уже из госпиталя в Керчи. Написал, что все нормально, мол, не переживайте. Но как не переживать, если мой ребенок ранен? Как мне жить, спокойно есть и спать, если судьба сына неизвестна? Перед этим злополучным походом Андрей общался со мной, говорил, что у него дурные предчувствия. Дело в том, что с ними перед выходом катеров в море к Крыму проводило беседу какое-то начальство. Андрей сказал мне, что командиры открыто заявили: мол, в походе может случиться всякое. И обмолвился, что даже о возможном пленении и вероятном бое начальство предупреждало. То есть начальство предполагало, что все может закончиться именно таким образом. Но матросы – люди военные. У них никто не спрашивал, хотят они в поход или не хотят. Приказали – вышли в море. Это их долг, они приняли присягу и подписали контракт. Но одно мне непонятно: почему в боевой поход отцы-командиры отпустили совсем мальчишек? Андрей к моменту выхода «Бердянска» прослужил в ВМСУ всего лишь полтора месяца! Месяц в учебке и две недели на катере! А потом его в поход послали. И таких как Андрей там достаточно – посмотрите список пленных! Почему адмиралы, которые планировали поход, сами в него не пошли? Вместе с теми пацанами, которых они бросили на опасное задание?» — спрашивает со слезами на глазах Виктория Эйдер».

 

             Вищенаведена витримка статті є начебто цитата, зробленою зі слів матері. В цій частині статті чітко проявляється та є нічим іншим, як засобом зниження авторитету командування ЗСУ, провокування емоцій, демонстрація начебто слабкої позиції української армії.

 

  1. 2. Автор “Думской” заявляє, що в Ізраїлі ситуації з нападом на кораблі та захопленням військових бути не могло, а українське командування погане

 

««Я ничего не могу ответить маме юного моряка. Но справедливость вопроса очевидна. Вспоминаются слова израильского военного эксперта, ветерана нескольких войн на Ближнем Востоке Игаля Левина, который в 2014 году приехал добровольцем в Украину и трудится тут инструктором: «Смотрите, есть только одна главная ценность — это человеческая жизнь. Человек должен сделать все, чтобы остаться в живых. И чтобы его не пытали, мучали или убили. Так поступать правильно. Так, например, предписывается поступать солдатам Армии обороны Израиля — рассказать врагу все, что знаешь, лишь бы остаться в живых. Такой подход безгранично мотивирует человека на службе, от него будет в тысячи раз больше пользы. …

К сожалению, Украина – не Израиль, наши ВСУ – не ЦАХАЛ, украинские военачальники – не Ариэль Шарон, не Ицхак Рабин, Моше Даян и Эхуд Барак… В боевые походы со вполне прогнозируемыми тяжелыми последствиями они не ходят.»»

 

           Автор висловлює розчарування, що Україна це не Ізраїль, а ЗСУ не ЦАХАЛ. Також А.Сибирцев формує у читача думку, що українські військові начальники – некваліфіковані та не демонструють бойової звитяги. Проте, автор забув нагадати читачам, що Ізраїль знаходиться в стані практично безперервної війни починаючи 3 1948 р. Тобто Ізраїль воює 70 років! Чи доречне порівняння ВСУ з ЦАХАЛ – питання до МІП, МОУ та СБУ.  

 

  1. Журналіст одеської  “Думской” російською мовою (жодних утисків) стверджує, що в селах Одещини відбувається повний занепад

 

«После того, как Андрея взяли в плен, обо мне вспомнил вдруг сельский голова. … А в этот раз, уже после боя возле Крыма, зашел, похмыкал, задумчиво пробормотал что-то вроде «будемо думати» и растворился. Больше не заходил, помощи никакой не было. Никто из властей или командиров Андрея больше мною и моей семьей не интересовался…» — грустно поведала мама самого юного из наших пленных.

Зато Викторию Эйдер осаждают представители военной прокуратуры. Зачем они наведываются, женщина говорить не имеет права. Возможно, кто-то из военных правоохранителей все же заинтересовался целью похода украинских катеров и буксира прямиком в пасть врага. Хотя, может, и простая формальность.

Семья у Эйдер многодетная. Денег практически нет, нет интернета, нет элементарных удобств. «Думская» уверена, что настоящие «наши» своих не сдают. И семьям пленных помогут.»

 

              Отже, А.Сібірцев на сайті “Думская” формує думку про те, що мати юного моряка потребує допомоги, навіть якщо вона цього і не говорила. Хто такі “наши” за думкою автора – це питання  взагалі заслуговує найбільшої уваги. (!!!)

 

              Зазначимо, що 29 листопада, 0 12 год 40 хв. на сайті Міністерство оборони повідомляє про заходи щодо юридичної, фінансової та психологічної підтримки військовополонених моряків – http://www.mil.gov.ua/news/2018/11/29/u-minoboroni-trivayut-zahodi-shhodo-nalezhnogo-zahistu-vijskovosluzhbovcziv-vms-zs-ukraini-yaki-buli-nezakonno-zatrimani-ta-vzyati-v-polon-25-listopada-2018-roku/. Далі цитата: “У Міністерстві оборони України тривають заходи щодо належного захисту військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України, які були незаконно затримані та взяті в полон 25 листопада 2018 року.   Вчора в Одесі представники Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України провели зустріч з рідними та близькими військовополонених щодо їхніх прав та вирішення проблемних питань. Було підкреслено готовність вітчизняного оборонного відомства й надалі здійснювати виплату в повному обсязі грошового забезпечення полонених військовослужбовців членам їхніх сімей, надавати їм необхідну соціальну та фінансову підтримку з боку держави.  Згодом стало відомо, що кожній родині військовополонених вже найближчим часом буде виділено по 50’000 гривень, про що йдеться в публікації на сайті МО – http://www.mil.gov.ua/news/2018/11/30/kozhnu-hvilinu-maemo-vikoristati-dlya-priskorennya-zvilnennya-ukrainskih-voiniv-%E2%80%93-prezident/?fbclid=IwAR3Z5ckueaHt4MkYDnJpTJc6wKE1xDh_QtoNMZj1sbqVQZXDHfQnpMAbQ8E :  “Міністр оборони Степан Полторак, у свою чергу, повідомив, що відповідно до доручення Президента щодо підтримки українських військових, забезпеченням всім необхідним їх рідних і близьких, їм була виділена допомога. «Сьогодні я підписав наказ про виділення матеріальної допомоги кожному нашому моряку у розмірі 50 тисяч кожному», – сказав він. ”

 

                Наголошуємо, що маніпулятивна інтерпретація інтерв’ю журналіста А.Сібірцева чомусь підтримується головним редактором видання  “Думская” Олегом Константиновим, а саме на сайті міститься така інформація:

Олег Константинов, главный редактор “Думской” 29 ноября, 17:51     Мы на страницах издания обычно не собираем деньги ни для кого, но в комментариях можно.

ПАТ «Банк Восток», счет получателя 29249001, МФО 307123, ЕДРПОУ 26237202, номер расчетного счета 26204999289133 Ейдер Виктория Александровна. Карточка заработает ЗАВТРА, 30 ноября 2018 года. ”

 

                Як зазначають дослідники, після війни проти Грузії в 2008 році, Російська пропагандистська машина зазнала істотних змін. Російська пропаганда ефективно скористалася новими каналами для поширення своєї інформації при анексії Криму в 2014 році та під час війни на сході України, інтервенції до Сирії та протистоянні з країнами-членами НАТО. Російська пропаганда є вкрай інтенсивною через поширення багатьма каналами.  Дослідження з експериментальної психології свідчать, що такий підхід може бути достатньо ефективним.

 

               Ще на початку неоголошеної війни РФ проти України – під час розгортання операції із захоплення та анексії Криму – дослідники Національного інституту стратегічних досліджень України підготували аналітичну записку, в якій зазначили, що: намагання Російської Федерації провести кампанію із введенням збройних сил до АР Крим супроводжувалось діями, які мали всі ознаки підготовленої та продуманої за цілями, заходами та наслідками інформаційно-психологічної спецоперації, скерованої в першу чергу на російську аудиторію, а з іншого боку на українську та західну аудиторію.

 

Ключовими завданнями подібних спецоперацій РФ та керованих з РФ проросійських інформаційних джерел в Україні є :

 

  1. Деморалізація населення України.
  2. Деморалізація особового складу Збройних Сил та силових відомств, а також спонукання їх до державної зради й переходу на бік супротивної сторони.
  3. Формування у громадян Росії та України викривленого «медіа бачення» подій, що відбуваються, а не їх дійсних причин та наслідків.
  4. Створення вигляду масової підтримки дій РФ з боку населення Південно-Східних регіонів.
  5. Психологічна підтримка українських прихильників радикального зближення регіонів Сходу й Півдня України з РФ.

 

Зазначені завдання реалізувались через майже повний спектр каналів комунікацій, до яких передусім слід віднести:

  1. Традиційні ЗМІ.
  2. Електронні ЗМІ (телебачення).
  3. Інтернет ЗМІ.
  4. Соціальні мережі.

 

                 Наголошуємо, що Одеська область з зими 2014 р. знаходиться під постійною загрозою ворожих спецоперації – військових та інформаційних – та стійко протистоїть планам Кремля. Починаючи 3 28 листопада 2018 р. Одещина знаходиться в режимі воєнного стану. В той же час, російська пропаганда діє протягом майже 5 років неоголошеної війни   безперервно.

 

               Нагадуємо, що мета інформаційної війни — послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Очевидно, що інформаційна війна — складова частина ідеологічної боротьби. Вони не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх введенні немає жертв, ніхто не позбавляється їжі, даху над головою. І це породжує небезпечну безпечність у ставленні до них. Тим часом, руйнування, яких завдають інформаційні війни у суспільній психології, психології особи, за масштабами і за значенням цілком співмірні, а часом і перевищують наслідки збройних воєн.

 

                Згідно Указу ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №47/2017 про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України» встановлено механізм реалізації Доктрини, що  покладений на Міністерство інформаційної політики України. Згідно Доктрини, на ПІМ мають бути покладені в установленому порядку організація та забезпечення:

– моніторингу засобів масової інформації та загальнодоступних ресурсів вітчизняного сегмента мережі Інтернет з метою виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні;  

– моніторингу загроз національним інтересам і національній безпеці в інформаційній сфері. 

            

               Окрім цього, МІП здійснює наступні заходи:  

– організовує проведення досліджень впливу результатів діяльності засобів масової інформації на суспільну свідомість;          

                                        
– сприяє популяризації та формуванню позитивного іміджу України у світових інформаційних ресурсах та національних інформаційних ресурсах іноземних держав з метою захисту її політичних, економічних та соціально-культурних інтересів, зміцнення національної безпеки і відновлення територіальної цілісності України.

 

               Згідно з Положення про Міністерство інформаційної політики України з метою організації своєї діяльності МІП  контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

 

              Служба безпеки України у межах компетенції має здійснювати:
– моніторинг спеціальними методами і способами вітчизняних та іноземних засобів масової інформації та мережі Інтернет з метою виявлення загроз національній безпеці України в інформаційній сфері.

 

               На підставі вищевикладеного, керуючись ст.1, ст.2, ст. 19, ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ст. 21 ЗУ «Про громадські об’єднання» та ст. 212 -3 КУпАП України , просимо терміново надати відповідь стосовно наступних питань та здійснити заходи здійснення інформаційного протиборства у відношенні ворожої пропаганди:

 

  1. Надати покроковий механізм забезпечення інформаційної безпеки та протиборства для громадян та громадських об’єднань під час воєнного стану, з зазначенням відповідальних за забезпечення інформаційної безпеки – чиновники Одеської області та центральних апаратів, поіменно.

     2.  Просимо жорстко відреагувати на спробу інформаційно-психологічної диверсії,   здійснену виданням “Думская” (dumskaya.net), безпосередньо Олександром Сібірцевим, за згоди головного редактора Олега Константинова  29 листопада 2018 р.

 

3. Надати відповідь, які заходи буде проведено відносно Інтернет-видання   “Думская”, головного редактора Константинова О., журналіста Сібірцева О.

 

Про вжиті заходи просимо невідкладно повідомити у встановлений законом термін – протягом 5-ти робочих днів з дати отримання запиту – надіславши відповідь на електрону адресу rgbodessa@gmail.com та на поштову адресу: вул.Жуковскьго 36,оф.27, Одеса, 65045

photo_2018-11-30_16-54-20
photo_2018-11-30_16-54-25photo_2018-11-30_16-54-28

photo_2018-11-30_16-54-31

photo_2018-11-30_16-54-33photo_2018-11-30_16-54-34photo_2018-11-30_16-54-35

Поділитися статтею